ПРИГІР, ГОРУ,
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 411.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИГІРКЛИЙ, А, Е. →← ПРИГІНЧИЙ, ЧОГО,